Жакет 3137 з костюмної тканини лапка: викрійка жіночого жакета з лацканами та шлицею
Опис моделі жакета 3137
Жакет 3137 – це жіночий класичний жакет з чітким силуетом і сучасною посадкою. Модель розроблена для пошиття з костюмних нестрейчевих тканин, зокрема з популярної костюмки лапка. Лінія плеча злегка розширена – спеціально під підплічники, що формують гарну, «костюмну» посадку.
Конструкція передбачає:
виточку з талії по пілочці;
відрізний бочок – рельєф, що формує талію і красиво обігрує лінію грудей;
відкладний комір зі стійкою та лацканом;
прорізну кишеню в рамку з клапаном по пілочці;
по спинці – центральний шов і відкрита шлиця;
двошовний вшивний рукав з декоративною закритою шлицею і ґудзиками;
жакет на підкладці, з напуском підкладки по низу виробу і по низу рукавів.
Жакет ідеально пасує до класичних штанів, спідниць та суконь, може бути частиною костюма або соло-елементом гардероба.
Рекомендовані тканини та фурнітура
Основні тканини:
костюмка лапка (як у зразку на фото);
вовняні та напіввовняні костюмні полотна;
смесові костюмні тканини без еластану або з мінімальною кількістю.
Прокладкові матеріали:
клейова (флізелін, прокладка) для поличок, спинки, коміра, підбортів, клапанів;
дублерин для більш жорстких зон (борт, лацкан, комір, шлиця, низ виробу, рукави);
клейова крайка по косій (з сутажем та дольовиком) для пройм, швів спинки, бортів та горловини.
Фурнітура:
ґудзики великі – 3 шт. (для застібки по борту);
ґудзики маленькі – 8 шт. (для рукавної шлиці);
підплічники – парні, під класичний жакет;
нитки в тон основної тканини;
за бажанням – декоративна стрічка для обробки внутрішніх швів.
Витрати матеріалів
Витрати наведені для ширини тканини 1,5 м (без урахування усадки, направлення малюнку, перекосу та інших технологічних витрат).
Матеріал / Розмір
42
44
46
48
50
52
54
56
58
60
62
Основна тканина 1,5 м
1,60*
1,65*
1,70*
1,70*
1,80*
1,85*
1,85*
1,85*
2,00*
2,00*
2,00*
Клейова 1,5 м
1,30*
1,30*
1,30*
1,35*
1,35*
1,40*
1,40*
1,50*
1,50*
1,50*
1,55*
Дублерин 1,5 м
1,10*
1,10*
1,10*
1,10*
1,20*
1,20*
1,20*
1,30*
1,30*
1,35*
1,35*
* витрати матеріалу наведено без прибавок на зсідання, перекіс, зазори та інші технологічні витрати; ** довжина еластичної тасьми (якщо використовується в костюмі в цілому) залежить від щільності та розтяжності тасьми.
Підготовка тканини та розкрій
Перед розкроєм обов’язково декатируйте тканину: пропарте або виперіть згідно рекомендацій виробника, висушіть та відпрасуйте.
Перевірте полотно на наявність дефектів, однорідність малюнку «лапка», дотримання вертикалей та горизонталей.
Якщо тканину «повело» під час зберігання, підготуйте болванки – великі прямокутники, які вирівнюються на прасці, а вже потім по них крояться пілочки та бочки «з осноровкою» (з запасом по периметру).
Пілочку та бочок пілочки викроюють з осноровкою (із запасом ~1 см по контуру), повністю дублюють, а потім осноровлюють – вирізають точно по лекалу.
Спинку, як правило, вирізають точним кроєм, попередньо сколюючи праву і ліву половинки булавками по малюнку, щоб полоска «лапки» співпала.
По лекалах обов’язково перенесіть усі надсічки: вершини виточок, лінії рельєфів, лінію перегину лацкана, контури шлиці, мітки кишень і коміра.
Технологічна послідовність пошиття жакета 3137
1. Дублювання та підготовка деталей
Продублюйте пілочки, бочки пілочок, частини спинки (верх, низ, зону шлиці), комір, стійки, підборта, клапани кишень, зони низу рукава та шлиці.
Крайкою по косій проклейте центральний і бічні шви спинки, рельєфи, пройми, шви рукава.
По пілочці, використовуючи лекало, намітьте вершину виточки.
Зшийте виточку швом 1 см, урівнюючи зрізи. У місці входу в кишеню надсікайте припуски, а до вершини виточки – не доходячи 1,5 см, щоб виточка гарно розпрасувалась.
Вхід у кишеню тимчасово зметайте встик, щоб зафіксувати лінію.
Прикладіть бочок пілочки лицем до лиця, поєднайте надсічки рельєфу та зшийте швом 1 см. Припуски розпрасуйте.
Перенесіть контур перегину лацкана з лекала на деталь, спрасуйте перегин (приблизно на 1,5 см) і проклейте лацкан та борт долевиком.
Пройму пілочки проклейте крайкою із сутажем.
3. Прорізна кишеня в рамку з клапаном
Використовуючи наміточне лекало клапана, на нижньому клапані намітьте лінію зшивання.
Складіть верхній та нижній клапан лицем до лиця, припосаджуючи верхній, та зшийте по наміченій лінії.
Припуски висічіть до 0,3 см, виверніть клапан, виметайте з невеликим перекантом верхнього клапана та відпрасуйте.
Деталь рамки запрасуйте навпіл, по перегину прокладіть допоміжну строчку 0,5 см – це орієнтир при пришиванні.
Верхню рамку пришивають до клапана, після чого по пілочці намічають лінію входу в кишеню та паралельні лінії на 0,5 см вище та нижче.
Ставлять орієнтири для країв кишені: по 1,5 см від виточки до центру переду та від рельєфу до бочка.
Клапан прикладають до верхньої лінії входу в кишеню, орієнтуючись на допоміжну строчку, відлітний край направлений вгору.
Відгортають припуск шва пришивання клапана, до нижньої лінії прикладають рамку та пришивають, ставлячи закріпки в кутах.
Видаляють тимчасові стібки, розсікають вхід у кишеню, не доходячи до рамок ~1 см, і надсікають у кути на 0,1 см до строчки.
Вивертають рамку та клапан на виворіт, кутики, що утворилися, настрочують на кінці рамки – формується чіткий прямий кут.
Мішковину кишені пришивають спочатку до припусків шва пришивання клапана, потім – до припусків шва пришивання рамки, далі зшивають бічні зрізи мішковини та прасують кишеню.
4. Спинка та відкрита шлиця
Проклейте крайкою по косій центральний і бічні зрізи спинки; пройму – крайкою із сутажем; горловину та зріз шлиці – долевиком, розсікаючи його на заокругленнях.
Складіть половинки спинки лицем до лиця та зшийте центральний шов і уступ шлиці швом 1 см, не доходячи 1 см до зрізу шлиці.
На правій половинці спинки підсікають припуск у куті шлиці, не доходячи до строчки 0,1 см, запрасовують шлицю на ліву половинку.
За лекалом переносять контур по низу шлиці на ліву половинку спинки і зрізають зайвий припуск.
Бочок спинки пришивають до центральної частини по рельєфу, припуски розпрасовують, низ запрасовують на підгин згідно надсічок.
5. Підкладка пілочки та спинки
На підкладці пілочки закладають складку замість нагрудної виточки (по надсічках), припуск складки направляють вниз.
Зшивають підкладку пілочки з бочком, потім – із підбортом, припуски запрасовують на підкладку.
Підкладку спинки готують за окремим лекалом: одну половинку підрізають по контуру шлиці, формують уступ і центральний шов з невеликою складкою по центру.
Підкладку спинки зшивають по центру до наміченої точки уступу шлиці, розсікають у куті, пришивають уступ шлиці до зрізу вирізаної ділянки та розпрасовують.
До підкладки спинки пришивають обшивку, потім – бочки підкладки.
6. Пришивання підкладки до верху виробу та обробка низу
Складіть підкладку з верхом жакета лицем до лиця, зшийте по борту, лацкану і уступу лацкана швом 1 см, злегка припосаджуючи лацкан у куті.
Перевірте симетрію бортів, надсікайте припуски в куті, висічіть зайве до 0,3 см, виверніть та виметайте підборт з перекантом: по лацкану – на пілочку до рівня першої петлі, нижче – на підборт.
Пришивають підкладку до низу правої половинки виробу, орієнтуючись на рельєфи, підгинають низ жакета на підборт і фіксують строчкою «в шов».
На лівій половинці спинки зшивають зрізані припуски низу шлиці, вивертають кут шлиці, припрасовують, формуючи рівну лінію низу.
Підкладку по низу пришивають з невеликою посадкою, залишаючи напуск, щоб підкладка не затягувала виріб.
7. Обробка шлиці з підкладкою
Підкладку правої половинки спинки прикладають до зрізу шлиці, закладаючи всередину напуск по низу.
Пришивають підкладку до зрізу шлиці, потім зшивають припуски напуску підкладки між собою від лінії перегину до шва пришивання підкладки по низу.
Вирізають верхній і нижній комір (нижній на 0,3 см менший по периметру), дві стійки.
Складають стійки з комірами лицем до лиця, пришивають, висікають припуски до 0,5 см та розпрасовують, не торкаючись стійки праскою (щоб вона не розплилася).
Верхній і нижній комір зшивають по верхньому зрізу і відльоту, не доходячи 1 см до низу стійки. При цьому верхній комір злегка припосаджують.
Висікають кути, припуски до 0,3 см, вивертають, виметують з перекантом з боку верхнього коміра та відпрасовують.
Перевіряють симетрію та довжину коміра, при потребі підчищають зрізи.
9. Вшивання коміра в горловину
Знаходять центр коміра (надсічка по нижньому зрізу стійки) і поєднують його з центральним швом спинки.
Нижній комір пришивають до горловини верху, не доходячи по 1 см до відльоту коміра.
У куті уступу лацкана припуски розсікають до 0,1 см, розвертають і пришивають відліт коміра до уступу лацкана, починаючи та закінчуючи строчки точно в надсічках.
Через пройму вшивають верхній комір у горловину підкладки за аналогічною схемою.
Через пройму розкладають припуски шва вшивання коміра по горловині та фіксують їх між собою ручними стібками або строчкою «в розвал» максимально близько до шва.
10. Рукав із закритою шлицею
Після дублювання деталей рукава додатково проклеюють передній і ліктьовий шви крайкою по косій, низ рукава, лінію шлиці (для рихлих тканин).
Складають деталі рукава лицем до лиця по передньому шву, зшивають, припуски розпрасовують, злегка відтягуючи шов зі сторони нижнього рукава, формуючи «заправку».
Запрасовують підгин низу рукава по надсічках, намічають кути шлиці та зшивають низ верхнього рукава зі шлицею.
Ліктьовий шов зшивають від верху до шлиці, розсікають припуски в куті, розпрасовують шов.
Низ нижнього рукава перегинають по лінії підгину, пришивають по зрізу шлиці, залишаючи вільними припуски по низу.
Вивертають шлицю, виправляють кут, прасують; пришивають маленькі ґудзики по лінії шлиці.
Підкладку рукава збирають окремо, лишаючи технічний отвір у передньому шві одного рукава, пришивають до низу рукава та формують напуск.
11. Вшивання рукавів, підокатник та підплічники
Рукав вкладають у пройму, поєднуючи надсічки: окат – із плечовим швом, надсічки по пілочці та бочку – зі своїми контрольними мітками, особлива надсічка нижнього рукава суміщується з рельєфом спинки на рівні припуску (а не зрізу).
Рукав вметують з рівномірною посадкою по окату (приблизно 5 см), при необхідності прокладають другу наміточну строчку для кращого розподілу посадки.
Вшивають рукав швом 1 см, прасують окат зі зворотнього боку.
Із синтепону вирізають смужку для підокатника, складають її навпіл і пришивають по шву вшивання рукава, орієнтуючись на плечовий шов. Одночасно пришивають маленьку смужку підкладки для фіксації підкладки рукава по плечу.
Підплічник прикладають серединою до плечового шва, урівнюють край з проймою рукава та пришивають до припусків шва вшивання рукава, потім – фіксують по плечовому шву.
Підкладку рукава вшивають у пройму, орієнтуючись на надсічки, при цьому з’єднують її з підокатником через смужку підкладки, формуючи невеликий «люфт» по плечу. Інший рукав вшивають через технічний отвір, який потім зашивають.
12. Петлі, ґудзики та фінальне прасування
За лекалом пілочки намічають місця розташування петель та ґудзиків.
Виметують та обробляють петлі по борту та на рукавах.
Пришивають великі ґудзики на борту та маленькі – на рукавних шлицях.
Видаляють усі тимчасові строчки, намітки, перевіряють симетрію бортів, довжину рукавів та низу.
Остаточно прасують жакет: борти з лацканами, шви рельєфів, шлицю, рукави з окатами, контролюючи, щоб підкладка ніде не тягнула виріб.
Відео майстер-клас
Детальний процес пошиття жакета 3137 ви можете переглянути у відео на YouTube-каналі Prosto Lekala. Поєднання викрійки та відеоінструкції дозволяє з комфортом пошити жакет навіть тим, хто вперше працює з класичними лацканами, шлицею та двошовним рукавом із підплічником.